На Житомирщині провели засідання Робочої групи Комітетів Верховної Ради України та обговорили проблеми лісу

Україні необхідна державна стратегія розвитку лісового господарства. На цьому наголосив Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Роман Абрамовський під час виїзного засідання Робочої групи Комітету з питань екологічної політики та природокористування і Комітету з питань правоохоронної діяльності щодо причин виникнення лісових пожеж та запобігання їх у майбутньому на Житомирщині.

 «Необхідно розробити стратегію на наступні 15 років та визначити головні пріоритети розвитку лісового господарства, лісокористування, лісовідтворення, шляхи фінансування заходів із лісовпорядкування, охорони лісів, запобігання та ліквідації наслідків лісових пожеж», – додав Роман Абрамовський.

Понад 50 учасників заходу, серед яких, голови  та члени Комітетів ВРУ, народні депутати, Перший заступник Голови Держлісагентства України Сергій Власенко, голови Житомирської ОДА та облради, начальники та заступники установ, управлінь і відділів Житомирської області, директори державних лісогосподарських підприємств та науковці впродовж дня обговорювали питання захисту лісів від пожеж.

«За останні 30 років на Житомирщині цієї весни були наймасштабніші лісові пожежі, які завдали шкоди як екосистемам регіону, так і знищили будинки жителів сіл Личмани та Магдин в Овруцькому районі. На жаль, досі відповідальність за знищення лісу в рази менша за шкоду, якої завдають лісопорушники», – зауважив Голова Житомирської ОДА Віталій Бунечко.

Про необхідність створення цілісної мережі пожежно-спостережних веж та оснащення їх телевізійними системами спостереження, про потребу в оновленні пожежних автомобілів, про створення та поповнення відомчого резерву та про необхідність будівництва нових лісопожежних станцій та пожежних водойм інформував присутніх Перший заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів Сергій Власенко.

«Питання охорони лісів від пожеж є одним із найважливіших з усіх завдань, які сьогодні вирішуються працівниками лісогосподарських підприємств Держлісагентства і постійно стоять на порядку денному. Швидке потепління, відсутність снігового покриву та сильні вітри, масові неконтрольовані сільгосппали у лютому-березні та спекотне літо цього року сприяли підвищенню пожежної небезпеки в лісах», – зазначив Сергій Власенко.

Перший заступник Голови Держлісагентства повідомив, що причинами лісових пожеж в цьому році стали:

– з вини населення – 1243 випадки або 77 %.

– підпали – 140 випадків

– сільгосппали – 149,

– грози – 17, інші – 106.

 «З метою недопущення виникнення надзвичайних ситуацій, екологічного лиха, пов’язаних із загоранням лісів, Держлісагентство також пропонує ініціювати внесення змін до державного бюджету щодо відновлення фінансування здійснення протипожежних заходів, охорони лісів від пожеж та оперативного гасіння пожеж в лісах, які мають підвищений рівень пожежної небезпеки, а також виділення коштів із резервного фонду на оновлення протипожежної техніки та обладнання»,  – додав він.

Власне дискусія точилася навколо проблемних питань, пов’язаних з попередженням пожеж в екосистемах, та з труднощами, які виникають у працівників лісової галузі під час ліквідації їх наслідків.

На необхідності змін в законодавстві наголосив начальник Житомирського обласного управління лісового та мисливського Віктор Сахнюк.

«Лісівники намагаються якнайшвидше ліквідувати наслідки пожеж, прибрати постраждалі ділянки та заліснити їх. Однак, є низка перепон, які не дозволяють нам провести ці роботи оперативно. До прикладу,  відсутність законодавчого визначеного порядку ліквідації наслідків стихійного лиха. Станом на сьогодні є обов’язковим проведення процедур, передбачених положеннями Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» та Закону України «Про тваринний світ», що суттєво збільшує строки і ускладнює процедуру ліквідації наслідків», – сказав він.

Окрім того, за словами Віктора Сахнюка, для підприємств, встановлена зависока ставка відрахувань частини чистого прибутку, що сплачується, – 80%. Відтак лісгоспи не мають вільних коштів, котрі можна було б спрямувати на профілактику та ліквідацію наслідків пожеж.

«Лісгоспи мають проблему з реалізацією дров’яної деревини, оскільки ця лісопродукція не користується попитом, накопичується і залишки з кожним днем збільшуються. На складах лісогосподарських підприємств на сьогодні залишається понад 15 тисяч кубічних метрів залишків деревини, що постраждала від лісових пожеж, переважно це дров’яна деревина та  круглі лісоматеріали низької якості, які не мають попиту на внутрішньому ринку. Держлісгоспи, звісно, шукають виходи з ситуації і навіть при існуючій фінансової нестабільності Словечанський та Овруцький лсгоспи  закуповують 4 деревообробні верстати на суму понад 1,5 млн гривень. Однак, лісогосподарські підприємства гостро потребують допомоги від держави», – підкресли начальник Житомирського ОУЛМГ.

Народні депутати України, зокрема, наголошували на тому, що з огляду на зміни клімату, пожежна ситуація в країні й надалі буде ускладнюватися, отож варто більше уваги і більше коштів спрямовувати на превентивні заходи, адже це у всіх вимірах значно дешевше, ніж долати наслідки. Відтак, потрібна і національна  стратегія розвитку лісового господарства, і створення функціональної підсистеми охорони і захисту лісів в єдиній державній системі цивільного захисту, і розширення мережі лісових доріг, і забезпечення фінансування лісового господарства, і зміни в законодавстві.

 

Довідково.

За перше півріччя 2020 року з метою попередження лісових пожеж підприємствами влаштовано 7,2 км протипожежних розривів і бар’єрів та 44,2 тис. км мінералізованих смуг, проведено догляд за ними в обсязі 140,3 тис. км.

У лісових масивах вздовж доріг загального користування та у місцях відпочинку населення виставлено 11,3 тис. аншлагів, панно, плакатів на протипожежну тематику. У ЗМІ оприлюднені 3,9 тис. статей і виступів, проведено 12,6 тис. лекцій та бесід про дотримання вимог пожежної безпеки в лісах. Перекрито 14,3 тис. позапланових доріг.

Проведено 14,5 тис. рейдів щодо дотримання вимог Правил пожежної безпеки в лісах України, до адміністративної відповідальності притягнуто 417 правопорушників на суму 82,8 тис. гривень.

Перейти до вмісту